Біологія – природознавство, яке передбачає вивчення життя та живих організмів, включаючи їх будову, функції, ріст, походження, еволюцію, поширення та систематику.

Розділи біології 

• Анатомія – вивчення форми у тварин, рослин та інших організмів або конкретно у людини, тобто – вивчення внутрішньої будови живих організмів.
  • Порівняльна анатомія – вивчення еволюції видів через подібності та відмінності в їх анатомії .
  • Остеологія – дослідження кісток.
  • Остеоміоартрологія – вивчення рухового апарату, що включає кістки, суглоби , зв’язки та м’язи .
  • Вісцерологія – дослідження органів
  • Нейроанатомія – дослідження нервової системи .
• Астробіологія – вивчення походження, ранньої еволюції, поширення та майбутнього життя у Всесвіті. Також відомий як екзобіології і bioastronomy .
• Біохімія – вивчення хімічних реакцій, необхідних для існування та функціонування, як правило, фокус на клітинному рівні.
• Біогеографія – вивчення поширення видів просторово і часово.
• Біофізика – вивчення біологічних процесів методами, які традиційно застосовуються у фізичних науках.
  • Біомеханіка – вивчення механіки живих істот.
  • Нейрофізика – вивчення розвитку нервової системи на молекулярному рівні.
  • Квантова біологія – застосування квантової механіки та теоретичної хімії до біологічних об’єктів та проблем.
  • Вірофізика – вивчення механіки та динаміки, що керує взаємодією вірусу та клітин.
• Біотехнологія – галузь біології, яка вивчає маніпулювання живою речовиною, включаючи генетичну модифікацію та синтетичну біологію .
  • Біоінформатика – використання інформаційних технологій для вивчення, збору та зберігання геномних та інших біологічних даних.
  • Біоінженерія – вивчення біології засобами інженерії з акцентом на прикладні знання та особливо пов’язані з біотехнологією.
  • Синтетична біологія – дослідження, що інтегрують біологію та інженерію; побудова біологічних функцій, які не зустрічаються в природі.
• Ботаніка – вивчення рослин.
  • Фотобіологія – наукове вивчення взаємодії світла (технічно, неіонізуючого випромінювання) та живих організмів. Поле включає дослідження фотосинтезу, фотоморфогенезу, зорової обробки, циркадних ритмів, біолюмінесценції та впливу ультрафіолетового випромінювання.
  • Фікологія – наукове вивчення водоростей.
  • Фізіологія рослин – субдисципліна ботаніки, що стосується функціонування, або фізіології рослин. ^[1]
• Клітинна біологія – вивчення клітини як цілісної одиниці та молекулярних та хімічних взаємодій, що відбуваються всередині живої клітини.
  • Гістологія – вивчення анатомії клітин і тканин рослин і тварин за допомогою мікроскопії.
• Хронобіологія – область біології, яка вивчає періодичні (циклічні) явища в живих організмах та їх адаптацію до ритмів, пов’язаних із сонячним та місячним періодом.
  • Дендрохронологія – вивчення деревних кілець з використанням їх на дату точного року, коли вони були сформовані з метою аналізу атмосферних умов у різні періоди природознавства.
• Біологія розвитку – вивчення процесів, за допомогою яких формується організм, від зиготи до повної структури
  • Ембріологія – вивчення розвитку ембріона (від плодоношення до народження).
  • Геронтологія – вивчення процесів старіння.
• Екологія – вивчення взаємодії живих організмів між собою та з неживими елементами їх середовища.
• Епідеміологія – головний компонент досліджень охорони здоров’я, вивчаючи фактори, що впливають на здоров’я населення.
• Етнобіологія – наукове вивчення способів поводження з живими істотами або їх використання в різних людських культурах.
• Еволюційна біологія – вивчення походження та походження видів у часі.
  • Еволюційна біологія розвитку – область біології, яка порівнює процеси розвитку різних організмів, щоб визначити предкові відносини між ними та виявити, як розвивалися процеси розвитку.
  • Палеобіологія – дисципліна, що поєднує в собі методи та висновки природознавчої біології з методами та висновками палеонтології землезнавства.
    • Палеоантропологія – вивчення викопних доказів еволюції людини , головним чином з використанням залишків вимерлого гомініну та інших видів приматів для визначення морфологічних та поведінкових змін у людській лінії, а також середовища, в якому відбулася еволюція людини.
    • Палеоботаніка – вивчення викопних рослин.
    • Палеонтологія – вивчення скам’янілостей та іноді географічних доказів доісторичного життя.
    • Палеопатологія – дослідження патогенних станів, спостережуваних у кістках або муміфікованих м’яких тканинах, а також на порушення харчування, відхилення в стані чи морфологію кісток з часом, докази фізичної травми або свідчення професійного біомеханічного стресу.
• Генетика – вивчення генів та спадковості.
  • Поведінкова генетика – вивчення генетичних та екологічних впливів на поведінку.
• Імунологія – вивчення імунної системи у всіх організмів.
• Морська біологія – вивчення океанічних екосистем, рослин, тварин та інших живих істот.
• Мікробіологія – вивчення мікроскопічних організмів (мікроорганізмів) та їх взаємодії з іншими живими істотами.
  • Бактеріологія – вивчення бактерій
  • Мікологія – вивчення грибів
  • Паразитологія – вивчення паразитів і паразитизму.
  • Вірусологія – вивчення вірусів
• Молекулярна біологія – вивчення біології та біологічних функцій на молекулярному рівні, з деяким переходом від біохімії.
  • Структурна біологія – галузь молекулярної біології , біохімії та біофізики, що стосується молекулярної структури біологічних макромолекул.
• Нейрологія – вивчення нервової системи, включаючи анатомію, фізіологію та новітні властивості.
  • Клітинна нейрологія – вивчення нейронів на клітинному рівні.
  • Когнітивна нейронаука – вивчення біологічних субстратів, що лежать в основі пізнання, з акцентом на нейронних субстратах психічних процесів.
  • Обчислювальна нейронаука – вивчення функцій обробки інформації нервової системи та використання цифрових комп’ютерів для вивчення нервової системи.
  • Нейрологія розвитку – вивчення клітинної основи розвитку мозку та розгляд основних механізмів.
  • Молекулярна неврологія – вивчає біологію нервової системи за допомогою молекулярної біології, молекулярної генетики, білкової хімії та суміжних методологій.
  • Нейроанатомія – вивчення анатомії нервової тканини та нервових структур нервової системи.
  • Нейроендокринологія – вивчає взаємодію нервової системи з ендокринною системою, саме так мозок регулює гормональну активність в організмі.
  • Нейроетологія – вивчення поведінки тварин та її основного механістичного контролю з боку нервової системи.
  • Нейроімунологія – вивчення нервової системи, а імунологія, вивчення імунної системи.
  • Нейрофармакологія – вивчення того, як препарати впливають на клітинні функції в нервовій системі.
  • Нейрофізіологія – вивчення функції (на відміну від будови) нервової системи.
  • Нейропсихологія – вивчає будову та функції мозку, пов’язані з психологічними процесами та поведінкою. Термін використовується найчастіше з посиланням на дослідження наслідків ураження мозку у людей і тварин.
  • Системна неврологія – вивчає функцію нейронних схем і систем. Це парасольовий термін, який охоплює низку напрямків дослідження, які стосуються того, як поводяться нервові клітини при з’єднанні разом, щоб утворювати нейронні мережі.
• Фізіологія – вивчення внутрішньої роботи організмів.
  • Ендокринологія – дослідження ендокринної системи.
  • Онкологія – вивчення онкологічних процесів, включаючи віруси чи мутації , онкогенез , ангіогенез та реконструкцію тканин.
• Теоретична біологія – математичне моделювання біологічних явищ.
• Системна біологія – обчислювальне моделювання біологічних систем.
• Зоологія – вивчення тварин, включаючи класифікацію, фізіологію, розвиток та поведінку. До підгалузей належать:
  • Артроподологія – біологічна дисципліна, що займається вивченням членистоногих, типом тварин, до складу якого входять комахи, павукоподібні, ракоподібні та інші, для яких характерне володіння суглобовими кінцівками.
    • Акарологія – вивчення таксону павукоподібних, що містить кліщів.
    • Арахнологія – наукове вивчення павуків та супутніх тварин, таких як скорпіони, псевдоскорпіони, врожаї, спільно названі павукоподібними.
    • Ентомологія – вивчення комах.
      • Колеоптерологія – вивчення жуків.
      • Лепідоптерологія – дослідження великого порядку комах, що включає молі та метеликів (їх називають лепідоптерани).
      • Мірмекологія – наукове вивчення мурах.
    • Карцинологія – вивчення ракоподібних.
    • Міріаподологія – дослідження сороконіжок, меліпедів та інших міріапод.
  • Етологія – наукове та об’єктивне вивчення поведінки тварин, як правило, з акцентом на поведінку в природних умовах.
  • Гельмінтологія – вивчення глистів, особливо паразитичних червів.
  • Герпетологія – вивчення земноводних (у тому числі жаб, жаб, саламандрів, тритонів та гімнафіонів) та рептилій (включаючи змій, ящірок, амфісбенідів, черепах, терапінів, черепах, крокодилів та туатарів).
    • Батрахологія – субдисципліна герпетології, що стосується вивчення амфібій.
  • Іхтіологія – вивчення риб. Сюди входять кісткові риби (Osteichthyes), хрящові риби (Chondrichthyes) та риби без щелеп (Agnatha).
  • Малакологія – галузь зоології безхребетних, яка займається вивченням молюсків (молюсків або молюсків), другим за величиною типом тварин за описом видів після членистоногих.
    • Тевтологія – галузь малакології, яка займається вивченням головоногих .
  • Маммалогія – вивчення ссавців, клас хребетних тварин з такими характеристиками, як гомеотермічний метаболізм, хутро, чотирикамерні серця та складна нервова система. Мамалогія також була відома як “мастологія”, “теріологія” та “теологія”. Існує близько 4 200 різних видів тварин, які вважаються ссавцями.
    • Кетологія – галузь науки про морських ссавців, що вивчає приблизно вісімдесят видів китів, дельфінів та морських свиней у науковому порядку китоподібних.
    • Приматологія – наукове вивчення приматів
    • Біологія людини – міждисциплінарна галузь, що вивчає коло людей та людських популяцій за допомогою біології / наук про життя, антропології / соціальних наук, прикладних / медичних наук
    • Біологічна антропологія – підполе антропології, що вивчає фізичну морфологію, генетику та поведінку людського роду, інших гомінінів та гомінідів протягом їхнього еволюційного розвитку
      • Еволюційна психологія – вивчення психологічних структур із сучасної еволюційної точки зору. Він прагне визначити, які психологічні риси людини є розвиненими адаптаціями – тобто функціональними продуктами природного відбору або сексуального відбору в еволюції людини .
      • Екологія поведінки людини – вивчення поведінкових адаптацій (підживлення, розмноження, онтогенез) з еволюційної та екологічної перспектив (див. Екологію поведінки ). Вона зосереджена на адаптаційних реакціях людини (фізіологічних, розвивальних, генетичних) на екологічні навантаження.
  • Нематологія – наукова дисципліна, що займається вивченням нематод, або круглих червів.
  • Орнітологія – наукове вивчення птахів.