ГВХ-синдром

ГВХ -синдром, від абревіатури GvHD (Graft versus Host Disease) – гострий запальний процес, що виникає в пересаджених тканинах і органах. Характеризується масованим апоптозом клітин ряду тканин донора. Часто спостерігається при пересадці ствовбурових клітин, наприклад, при трансплантації кісткового мозку.

Білі кров’яні клітини (лейкоцити) донорської імунної системи, що залишилися в кістковому мозку (графт) розпізнають тканину реципієнта (хост) як чужорідну. Після цього лейкоцити графтів починають атакувати клітини тіла донора, що призводить до ГВХ-синдрому. Цей процес не потрібно плутати зі зворотним ситуації – відторгненням тканини, яке відбувається, коли імунна система хоста атакує тканини графтів (ХВГ-синдром, так само відомий як Host versus Graft Disease).

ГХВ-синдром може наступати після переливання крові, якщо перелита кров не була опромінена або очищена від патогенів іншим способом.

Причиною ГХВ-синдрому є наявність життєздатних і імунокомпетентних клітин в графтах. Крім того, його може викликати гістологічна несумісність донора і реципієнта – коли їх МНС відрізняються один від одного настільки, що здатні викликати імунологічну реакцію. І, нарешті, третя ситуація, в якій можливий розвиток ГХВ-синдрому, це ситуація, коли імунна система хоста (донора) ослаблена або функціонує недостатньо, щоб знищити імунні клітини графтів.

При переливанні крові, частіше за все ГВХ-синдром зустрічається, коли неопромінених кров переливають донору зі зниженою активністю імунної системи. У таких випадках спостерігається 80-90% смертність, бо під удар потрапляє кістковий мозок реципієнта, що ще більше знижує функціональну активність і так ослабленою імунною системи. В останні роки, на щастя, випадки трансфузійного ГВХ-синдрому стали рідкістю, бо опромінення донорської крові стало частиною стандартної практики при переливанні.

Найчастіше за розвиток синдрому відповідають Т-лімфоцити, які присутні в тканинах графтів або в нормі, або як контоменантами при взятті тканини для пересадки.

Проте саме їх агресивність по відношенню до клітин хоста іноді використовується в терапевтичних цілях. Пересадка кісткового мозку з живими Т-лімфоцитами використовується як спосіб лікування раку, зокрема, лейкемій. Графт демонструє набагато сильнішу і активну реакцію на пухлину, ніж Т-лімфоцити донора, атакуючи ракові клітини і знижуючи зростання пухлини, в ідеалі-повністю знищуючи її.

В даний момент ведеться ряд досліджень, покликаних вивчити нюанси взаємодії Т-лімфоцитів графтів, з метою відокремити позитивні ефекти їх впливу, від, власне причин ГВХ-синдрому.

Залишити відповідь

Top
ukUkrainian
en_GBEnglish ukUkrainian