Імунна система

Імунна система – це складна система, що складається з багатьох органів і тканин, що захищає організм від хвороб і патологічних станів, а, так само, шкідливих агентів навколишнього середовища.

Для адекватної роботи, імунній системі потрібне вміння визначати широкий спектр патогенних агентів, від вірусів до паразитичних черв’яків, і відрізняти їх від власних здорових тканин організму. У більшості видів живих істот вона ділиться на дві великі підсистеми – систему вродженого імунітету і систему адаптивного імунітету. Обидві вони використовують гуморальний і клітинно-опосередкований імунітет для виконання своїх функцій.

Патогени здатні швидко еволюціонувати і змінюватися, уникаючи виявлення і нейтралізації імунною системою. Тому в процесі еволюції з’явилася безліч захисних механізмів, здатних детектувати і знищувати патогени. Навіть прості одноклітинні організми, такі як бактерії, мають рудиментарну імунну систему у формі ензимів, що захищають їх від бактеріофагів. У стародавніх еукаріот розвинувся власний набір механізмів захисту, багато з яких працюють і в клітинах сучасних тварин, рослин і грибів. До таких механізмів відноситься фагоцитоз, протимікробні пептиди і система компліменту. У щелепоноротих хребетних, включаючи людей, існують ще більш складні захисні механізми, здатні адаптуватися до мінливих патогенів, розпізнавати і елімінувати їх ще більш ефективно. Адаптивний або набутий імунітет формує імунологічну пам’ять після первинного контакту з конкретним патогеном, яка дозволяє більш ефективно боротися з ним при подальших взаємодіях з тим же самим патогеном. Цей процес лежить в основі вакцинації.

Порушення роботи імунної системи призводять до аутоімунних захворювань, запальних захворювань і раку. Імунодефіцит трапляється, коли імунна система менш активна щодо норми, приводячи до більш важких інфекцій. Його причиною може бути генетичний збій, вплив імуносупресорів і деякі віруси. Аутоімунні захворювання, навпаки, викликаються надмірно високою активністю імунної системи, яка починає атакувати нормальні тканини і клітини, як якщо б вони були чужорідними даному організму. Вивченням роботи і будови імунної системи займається розділ біології, званий імунологією.

Система вродженого імунітету

Система вродженого імунітету являє собою частину «ешелонованої» оборони організму. Є однією з найдавніших форм захисту живих клітин і тканин, і присутній практично у всіх відомих формах життя. Реагує неспецифічно, не здатна підлаштовуватися під зміни патогенів, і не формує імунологічну пам’ять, тобто кожна зустріч з патогеном відбувається немов би вперше. При активації відразу ж видає максимально гостру відповідь на вплив. Основний компонент у хребетних – лейкоцити.

Система набутого імунітету

Система набутого імунітету являє собою частину «ешелонованої оборони організму». Зустрічається тільки у щелепоротих хребетних, і є однією з найбільш еволюційно молодих система захисту організму. Володіє специфічною відповіддю на патогени, здатна по-різному реагувати на різні патогени. Формує імунологічну пам’ять, тобто після першого контакту з патогеном виробляє патерни реакції на специфічний патоген, і, стикаючись з ним наступного разу, здатна розпізнати його і реагувати ефективніше і швидше, ніж в перший раз. Проте її швидкість реакції – розвиток максимально гострої відповіді на вплив – нижче, ніж у системи вродженого імунітету. Основними компонентами є антигени, антитіла, В-лімфоцити і Т-лімфоцити.

Top
ukUkrainian
en_GBEnglish ukUkrainian