You are here

Органічні сполуки

З точки зору хімії, органічними сполуками вважаються будь-які хімічні сполуки, що містять вуглецево-водневий зв’язок. Завдяки здатності вуглецю зв’язуватися з воднем (в тому числі формувати ланцюжки), існують мільйони відомих на сьогоднішній день органічних сполук.

Вивченням властивостей, взаємодій і синтезу органічних сполук займається область природознавства, відома як органічна хімія. З історичних причин, деякі класи вуглецевмісних сполук (наприклад, карбонати і ціаніди) разом з великою кількістю інших винятків (вуглекислий газ) не належать до органічних сполук і класифікуються як неорганічні. На даний момент серед хіміків відсутній чіткий консенсус з питання про те, яке точне визначення органічної речовини.

Попри на те, що органіка становить лише невелику частку складу земної кори, вона грає центральну роль в існуванні життя, оскільки всі відомі на даний момент живі організми засновані на органічних складових. Живі істоти поглинають неорганічний вуглець, вставляють його в органічні молекули через складну мережу хімічних процесів, іменованих вуглецевим циклом, який починається з конверсії вуглекислого газу і водню з таких джерел, як вода, в прості цукри і інші органічні молекули. Цим займаються автотрофні організми, які використовують світло і інші джерела енергії для здійснення цього процесу.

Органічні речовини можуть бути класифіковані за декількома принципами. Виділяють синтетичні і природні сполуки. Крім того, існує поділ по присутності або відсутності гетероатомів, наприклад, органометалеві з’єднані, де є зв’язок між вуглецем і атомом металу, органофосфорні компоненти, і т.д. Крім того, існує класифікація органіки за розміром – на малі молекули і полімери різної структури.

Природні сполуки

Синтезуються живими істотами. Частина з них вилучається з природних джерел, оскільки це більш енергетично вигідно, ніж синтез de novo. До них відносяться більшість цукрів, деякі алкалоїди та терпеноїди, ряд вітамінів. Здебільшого це стереохимичні складні молекули, що зустрічаються в значній концентрації в складі живих організмів. Найбільш важливі з них з точки зору біохімії: антигени, вуглеводні, ензими, гормони, ліпіди і жирні кислоти, нейротрансміттери, нуклеїнові кислоти, білки, пептиди, амінокислоти, лектини, вітаміни, жири і масла.

Синтетичні сполуки

Формуються шляхом реакції один з одним інших компонентів, відомої як «синтез». Можуть як зустрічатися в складі живих істот, так і не зустрічатися в природі взагалі. Більшість промислових полімерів (тобто пластиків і гум) відносяться до синтетичної або напівсинтетичної органіки.

Біосинтетичні з’єднання

Багато органічних сполук – наприклад етанол і інсулін – формуються в промислових масштабах з використанням таких організмів як бактерії і дріжджі. Найчастіше ДНК організму модифікується таким чином, щоб здійснювався біосинтез тих з’єднань, які організм в нормі не продукує або продукує в недостатній для промисловості кількості. Істотна частина таких біотехнологічно вироблених з’єднань не зустрічалася або не існувала в природі до освоєння цієї технології.

Top
ukUkrainian
en_GBEnglish ukUkrainian