Підіб’ємо підсумки. Шимпанзе, в силу невисокої спеціалізації, потенційно знаходиться в найбільш вигідному становищі серед антропоїдів. Вони включають у свій раціон м’ясо, а хижакові простіше прогодувати себе, ніж вузькоспеціалізованому рослиноїдному, тому що біохімічні різними систематичними групами тварин менше, ніж між такими у рослин. Досить «універсальний» спосіб локомоції дає шимпанзе велику мобільність. Цей фактор відіграє безпосередню роль в пристосуванні до нових умов. З’являється можливість виживати не тільки в тропічному лісі. 192

Тепер настав час провести порівняльний аналіз за запропонованою вище схемою антропоїдів та нижчих вузьконосих. Шимпанзе (Pan) Порівнюючи терміни вагітності і тривалість дитинства з тривалістю життя, ми можемо сказати, що шимпанзе являє досить помірну реалізацію k-стратегії в межах сімейства понгід і серед антропоїдів взагалі (хоча при цьому рівень k-орієнтації все ще залишається дуже високим). У шимпанзе найкоротше дитинство при найдовшій тривалості життя серед людиноподібних мавп. 184

Перейдемо до викладок, які базуються на наведеній теорії.Зробимо вибірку даних за всіма сучасними антропоїдами і представниками сімейства нижчих вузьконосих. Шимпанзе (Pan) Вагітність триває 232-261 день (тобто майже вісім місяців.) Дитинча залишається з матір’ю близько двох років, статева зрілість настає приблизно в 12 років. Живуть шимпанзе близько 40 років. Вони тримаються групами від 2 до 20 тварин. У кожній з таких груп є домінуючий дорослий самець. Система спілкування у шимпанзе досить складна, вона складається з міміки, звуків (близько 32) і жестів. 182

На сьогодні залишилося лише п’ять родів сучасних антропоїдів (людиноподібних мавп). Перед усіма ними стоїть зараз та ж проблема, яка стояла колись перед далекими предками людини. Кінцевим і дуже далеким результатом її рішення стала наша цивілізація. Одним з відправних пунктів в еволюції людини була біпедія (прямоходіння). У тій ситуації, яка склалася в пліоцені, це був один з найбільш ефективних способів локомоції, який дозволив предкам людини піти з тропічного лісу і виживати в нових умовах. Але біпедія була не єдиним способом локомоції, який допомагав вирішувати завдання виживання в умовах пліо-плейстоцену. Сучасні антропоїди зберегли чотири інших способи локомоції. Екологічна ніша, яку раніше успішно освоїли прямоходячі гомініди, тепер вільна, тому що єдиний сучасний біпедальний гомінід – Homo sapiens – вже не входить в екосистеми безпосередньо.